Проект розроблявся для молодого амбітного холостяка. Багато вимог було до відпочинкової зони: кухня з острівною частиною, диван на 6-8 осіб, стіл у їдальні на 6-10 осіб. Перевагу в оздобленні потрібно було надати темному дереву, металу та білосніжним поверхням.
Початкове планування нікого не влаштовувало: квартира зустріла нас довгим темним коридором, на який було нанизано п’ять комірчин по 3 м2, невеличка кухня, в якій перегородки були зведені, одразу по краю вікна; три житлові кімнати, входи в які не були розраховані на монтаж дверей з лиштвою, а також ванна, в якій не поміщався душ, та туалет, де ми запланували виділити зону пральні.
В результаті перепланування ми отримали кухню об’єднану з вітальнею, два санвузли, спальню з прохідним гардеробом, гостьову спальню та технічну комірчину.
Білосніжна лаунж зона контрастує з мозаїчними панелями на стелі та стінах, підкреслюючи свій статус – центрального місця в помешканні.
Кухня невелика адже власник готує рідко. Тому і не боялися використовувати великі глянцеві площини та лакований дерев’яний шпон .
Спальня повинна тішити око ввечері, та створювати спокійну атмосферу вдень. Тому білі стіни слугують фоном для лакованих панелей та хромованих деталей, які разом з різноманітним декоративним освітленням, ввечері наповнюють кімнату м’яким світлом, та веселковими бліками.
Гостьова кімната стримана та нейтральна, акцентом є м’які панелі за ліжком.
Глянцева мозаїка, в якій кожен елемент встановлений під кутом, та монтується без затирки, має дивний вплив на людей: її пильно роздивляються, потім делікатно торкаються, а тоді перевіряють чи таки, може, вдасться відколоти шматочок.